Офіційний дистриб’ютор імпортних добрив, засобів захисту рослин і насіння
+38 (098) 088-08-83

Доступні телефони

+38 (098) 088-08-83+38 (098) 565-33-61
Замовити дзвінок

Позакореневе живлення 11

Найбільш ефективним внесенням основних добрив є їх внесення у ґрунт. Хоча можливе листкове внесення азоту восени і навесні. Ріпак позитивно реагує на позакореневе внесення азоту аж до початку дозрівання. Він менш схильний до опіків, ніж зернові. Використовують карбамід 12 % концентрації до фази цвітіння, тобто 12 кг карбаміду на 100 л води. Всього вноситься 300 л/га або не більше N15. У фазі цвітіння слід зменшувати концентрацію до 5 % розчину і проводити обробітки у вечірній час. Отже, проводять два-три обприскування: за висоти рослин 10–15 см, у фазі бутонізації та цвітіння. Не рекомендується додавати азотні добрива до інсектицидів, які містять фосфорорганічні діючі речовини, оскільки вони нейтралізують їх дію.

Одночасно з карбамідом доцільно вносити сірчанокислий магній (5 кг на 100 л води) та мікроелементи, перш за все бор. Слід пам’ятати, що внесення великих норм сірковмісних добрив у фазі цвітіння може спричинити збільшення вмісту глюкозинолатів у насінні ріпаку.

При вирощуванні ріпаку важливе значення має забезпечення магнієм. Щоб одержати 2 т/га насіння ріпаку, необхідно 14-24 кг магнію на гектар. Особливо зростає потреба у магнію при формуванні врожайності вище 2 т/га. Вона становить 30-50 кг/га д.р.

Магній бере безпосередню участь у синтезі АТФ – носія енергії у рослинах. Він виконує важливу роль у процесі фотосинтезу, оскільки входить до складу хлорофілу, відповідає за асиміляцію СО2. Восени сприяє транспортуванню цукрів із листя до коренів, внаслідок чого формується потужніша коренева система. Підвищує вміст олії в насінні. Ознакою нестачі магнію є жовті, у деяких сортів червоні старші листки. Водночас прожилки залишаються зеленими. Іноді у весняний період листки стають плямистими.

  • Надзвичайно широке вікно та гнучкість використання: від висіву до 3-го листка у кукурудзи.
  • Тривала ґрунтова дія проти широколистих і злакових бур’янів зі унікальним спалюючим потенціалом за післясходового застосування.
  • Низька норма використання та висока селективність щодо культури.
  • Високоефективний контроль бур’янів завдяки «ефекту реактивації».

Найбільш ефективним внесенням основних добрив є їх внесення у ґрунт. Хоча можливе листкове внесення азоту восени і навесні. Ріпак позитивно реагує на позакореневе внесення азоту аж до початку дозрівання. Він менш схильний до опіків, ніж зернові. Використовують карбамід 12 % концентрації до фази цвітіння, тобто 12 кг карбаміду на 100 л води. Всього вноситься 300 л/га або не більше N15. У фазі цвітіння слід зменшувати концентрацію до 5 % розчину і проводити обробітки у вечірній час. Отже, проводять два-три обприскування: за висоти рослин 10–15 см, у фазі бутонізації та цвітіння. Не рекомендується додавати азотні добрива до інсектицидів, які містять фосфорорганічні діючі речовини, оскільки вони нейтралізують їх дію.

Одночасно з карбамідом доцільно вносити сірчанокислий магній (5 кг на 100 л води) та мікроелементи, перш за все бор. Слід пам’ятати, що внесення великих норм сірковмісних добрив у фазі цвітіння може спричинити збільшення вмісту глюкозинолатів у насінні ріпаку.

При вирощуванні ріпаку важливе значення має забезпечення магнієм. Щоб одержати 2 т/га насіння ріпаку, необхідно 14-24 кг магнію на гектар. Особливо зростає потреба у магнію при формуванні врожайності вище 2 т/га. Вона становить 30-50 кг/га д.р.

Магній бере безпосередню участь у синтезі АТФ – носія енергії у рослинах. Він виконує важливу роль у процесі фотосинтезу, оскільки входить до складу хлорофілу, відповідає за асиміляцію СО2. Восени сприяє транспортуванню цукрів із листя до коренів, внаслідок чого формується потужніша коренева система. Підвищує вміст олії в насінні. Ознакою нестачі магнію є жовті, у деяких сортів червоні старші листки. Водночас прожилки залишаються зеленими. Іноді у весняний період листки стають плямистими.